Інтернет-безпека під час війни (Частина 2)

Фактчекінг - це важливий процес перевірки фактів і тверджень на їхню точність та правдивість. Це допомагає забезпечити, що інформація, яку ми сприймаємо, є достовірною та об'єктивною. Фактчекінг може включати перевірку джерел, пошук додаткової інформації та аналіз логіки та доказів, щоб визначити правдивість твердження. Це важлива навичка для критичного мислення і розуміння навколишнього світу.

7 запитань, які допоможуть дітям виявити фейки та активізувати критичне мислення:

1. Хто є автором цієї інформації? Чи можна довіряти цій особі чи джерелу?
2. Чи можу я знайти цю інформацію на інших незалежних джерелах? Чи підтверджують цю інформацію різні джерела?
3. Яка мета цієї інформації? Чи може вона бути спрямована на маніпулювання моїми переконаннями чи почуттями?
4. Чи є у цій інформації докази або факти, що підтверджують її достовірність? Чи можу я перевірити ці докази?
5. Яка емоційна реакція викликає у мене ця інформація? Чи може моя емоційна реакція вплинути на мою здатність об'єктивно оцінювати її?
6. Чи можу я знайти суперечливість чи нелогічність у цій інформації? Чи відповідає вона загальноприйнятим фактам чи правилам?
7. Чи можу я перевірити дату публікації цієї інформації? Чи вона є актуальною, чи можливо вже застаріла?

Ці запитання допоможуть дітям стати більш обізнаними та критично мислячими споживачами інформації, що допоможе їм виявляти та уникати фейків.

Прийоми фактчекінгу, які слід опанувати кожному

1. Обережно вибирайте джерела новин: Не читайте новини на невідомих сайтах. Якщо інформація є важливою, вона точно буде доступна на авторитетному сайті, де інформацію перевіряють перед публікацією.
2. Перевіряйте інформацію в кількох джерелах: Навіть авторитетні сайти інколи можуть помилятися. Тому завжди перевіряйте новину в декількох джерелах.
3. Сумнівайтеся у непідтверджених даних: Лише свідчення очевидців, фотографії/відео або опубліковані документи можуть довести факт. Усе інше - суб'єктивні судження.
4. Перевірте джерело інформації: Подивіться, чи наведено посилання на першоджерело інформації.
5. Досліджуйте власників сайтів: Подивіться, яка організація є власником/адміністратором сайту. Частота оновлення та розділи "Про нас" та "Контакти" також можуть допомогти оцінити надійність сайту.
6. Розумійте доменне ім'я сайту: Доменне ім'я (.gov, .edu, .org, .com, .ua) може вказати на надійність веб-сайту.
7. Аналізуйте фішки сайту/групи: Деякі вебсайти можуть спеціалізуватися на фейках або жартівливих новинах.
8. Перевірте інформацію у вебархіві: Часто змінені новини можуть бути знайдені у веб-архіві Google.
9. Подивіться дату публікації: Перевірте першу дату публікації тексту або зображення.
10. Перевірте метадані зображення або відео: Використовуйте сервіси Exif Viewer або EXIF data для перевірки метаданих зображення або відео.
11. Перевірте місце зйомки відео/фото: Використовуйте Google Maps або Google Street View для перевірки місця зйомки.

Фейкові публікації та коментарі в соціальних мережах можуть мати серйозні наслідки, такі як дезорієнтація громадської думки, поширення хибних висновків, виклик недоречних чвар та дестабілізація суспільства. Використання ботів для поширення фейкових новин та коментарів може підсилити ці наслідки, оскільки боти можуть швидко розповсюджувати великі обсяги дезінформації, підкріплюючи її штучними реакціями та підтримкою.

Для уникнення потенційних інтернет-загроз, зокрема фейкової інформації, важливо дотримуватися безпечної поведінки в мережі. Це означає, що ви повинні усвідомлювати свої дії під час користування Інтернетом, щоб не тільки задовольняти свої потреби, але й уникаючи можливих негативних наслідків для вас та інших. Така відповідальна поведінка допоможе убезпечити вас від можливих шкідливих впливів на ваше фізичне, психічне та соціальне благополуччя, а також майно.

Правила безпечної поведінки в інтернеті для дітей під час війни

Отримуючи запити від інших користувачів Інтернету, особливо стосовно надання приватної інформації, необхідно бути особливо обережним. Зберігання особистої інформації, такої як номер телефону, місце роботи батьків, або місцезнаходження родичів у військах, є ключовим аспектом забезпечення безпеки. Навіть у випадку, якщо це здійснюється через онлайн-друга, якого ви знаєте в реальному житті, надавати таку інформацію не рекомендується. Часто особисті профілі в Інтернеті можуть бути вкрадені або використані для створення фейкових акаунтів.

Додатково, якщо хтось просить вашу дитину виконати дії, які можуть їй нашкодити чи призвести до потенційних негативних наслідків для вас, вашої родини, військових чи вашого міста, в обмін на гроші, подарунки або виграш в іграх, важливо попередити дітей про ризики такого спілкування. Натомість, слід негайно заблокувати акаунт такої особи та проінформувати про це дорослих, яким ви довіряєте.

Крім того, якщо дитина автоматично приєднується до невідомих груп або спільнот у мережі, важливо відписатися від них та заблокувати їх, а потім повідомити про це дорослим, яким дитина довіряє. Підтримка від дорослих і відкрите спілкування про події в Інтернеті, які викликають в дитини неприємні відчуття, допомагають запобігти можливим ризикам.

Зокрема, важливо уникати розміщення інформації про розташування військових об'єктів чи техніки, а також уникати фотографування місць вибухів та військових дій. Це може викликати серйозні наслідки для вас та вашого міста.

Загалом, важливо приділяти увагу безпеці в Інтернеті та вчасно реагувати на потенційні загрози, спілкуючись з дітьми та надавати їм необхідну підтримку.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ В РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМ (ФЕЙКІВ, МАНІПУЛЮВАННЯ, ПУБЛІКАЦІЇ НЕПРИЙНЯТНОГО КОНТЕНТУ)?

• Служба підтримки чи адміністрації соціальних мереж/сайту.
• Поліція (102) чи кіберполіція (callcenter@cyberpolice.gov.ua, тел. 0 800 505 170).
• Національна дитяча гаряча лінія «ЛА СТРАДА УКРАЇНА» (тел. 0 800 500 225, 772 або 116 111).
• Портал https://report.iwf.org.uk/ua та https://stop-sexting.in.ua/send/ для видалення контенту, який зображає насильство над дитиною.
• Чат-ботів «Кіберпес» (у Вайбер та Телеграм) та «Stop Sextіng Bot» (в Телеграм).
• Контакт-центр надання безоплатної правової допомоги (тел. 0 800 213 103).
• Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті (тел. 1545, далі обрати «3»).
• Уповноважений президента України з прав дитини (тел. 044 255 76 75).